ВСЕУКРАЇНСЬКА ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ

"АСОЦІАЦІЯ ІНВАЛІДІВ-СПИНАЛЬНИКІВ УКРАЇНИ"

Get Adobe Flash player

Останні коментарі

  • Привітання
    • Сергій
      Шановний Іван Миколаєвич. Щиро вітаю Вас з Днем народження, бажаю міцного здоров'я, успіхів у всіх ...
       
    • надія
      Іван Миколаєвич!!!З днем народження!!!Зд оров'я,щастя і банальних радостей життя!!!Нових звершень!!!
       
    • Виолетта
      Иван Николаевич поздравляем вас с днем Рождения! Всего самого наилучшего. Конечно же самое главное ...
       
    • Анна Кириченко
      Дорогой Иван Николаевич! От всего сердца поздравляем Вас с днём рождения! И благодарим Вас за то, что ...
  • Через десять лет машину можно переоформить
    • Александр 2
      Информация, к сожалению, абсолютно бесполезная, учитывая отсутствие ссылок на какие-либо нормативные ...
  • baner (1).jpg
  • baner (2).JPG
  • baner (3).JPG
  • baner (4).JPG
  • baner (5).JPG
  • baner (6).JPG
  • baner (7).JPG
  • baner (8).jpg
  • baner (9).jpg
  • baner (10).jpg
  • baner (11).jpg
  • baner (12).JPG
  • baner (13).JPG
  • baner (14).JPG
  • baner (15).JPG
  • baner (16).JPG
  • baner (17).JPG
  • baner (18).JPG
  • baner (19).JPG
  • baner (20).JPG

Акцентуючи на можливих альтернативах забезпечення права особи з інвалідністю на працю, слід виходити із необхідності імплементації Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю і поєднати пріоритетність розвитку економіки та інклюзивність ринку праці.

Реалізація антидискримінаційного підходу передбачає поступову відмову від зобов'язувального нормативу робочих місць із поєднанням позитивних заохочень для роботодавців. Альтернатива жорсткої квотної моделі виходить із чинного підходу та ґрунтуватиметься на посиленні відповідальності за невиконання нормативу робочих місць.

На базі ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», курорт «Куяльник», учасниками семінару «Альтернативні шляхи працевлаштування осіб з інвалідністю в Україні» розглядалися питання щодо антидискримінаційного підходу та жорсткої квотної моделі у контексті квот та позитивного заохочення, реалізація яких можлива в поєднанні з іншими сферами реформування: реабілітацією осіб з інвалідністю; доступом до освіти, в тому числі професійної; реформуванням податкової політики та загалом політики зайнятості.

У семінарі брали участь спеціаліст 1-ї категорії Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів В.М. Ракова, начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню І.О. Юшкова та директор центру зайнятості Суворовського району м.Одеси І.В. Єзерська.

Голова Асоціації І.М. Марусевич підкреслив, що головне – це настрій людини на позитив та бажання працювати. Серед багатьох видів реабілітації саме трудова є найважливішою, тому що налаштовує травмовану особу до нових умов життя, до нових відношень та до нових форм спілкування.

Юрист Асоціації Луц О.В. наголосила про важливість права на працю наряду з іншими правами людини. Відповідно до вимог Кодексу законів про працю України особи з інвалідністю мають право на додаткові пільги та привілеї в порівнянні з іншими працівниками.

Зокрема, особи з інвалідністю мають право на:
 працевлаштування без випробувального терміну (при направленні на роботу МСЕК);
 неповний робочий день або робочий тиждень (відповідно до рекомендацій МСЕК та за бажанням особа з інвалідністю може перейти на скорочений графік роботи, при чому оплата праці буде нараховуватись пропорційно відпрацьованому часу);
 відмову працювати в нічний час і надурочно (тобто понаднормово та вночі людина з інвалідністю може працювати лише за бажанням та у випадку, коли це не шкодить її здоров’ю, тобто не суперечить рекомендаціям МСЕК);
 надання щорічної відпустки в зручний для нього час (незалежно від тривалості роботи на посаді);
 основну відпустку мінімальною тривалістю 30 (для І і ІІ груп) і 26 календарних днів (для ІІІ групи);
 неоплачувану відпустку тривалістю 60 (для І і ІІ груп) і 30 календарних днів (для ІІІ групи);
 розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров'я особи з інвалідністю став перешкоджати виконанню трудових обов'язків).

Повідомила про існуючі шляхи працевлаштування: це і класичний шлях звернення безпосередньо до роботодавця, і розміщення свого резюме в соціальних мережах, і звернення до центру зайнятості, і направлення на роботу після завершення курсів перекваліфікації, і знадходження роботи через об’яви у ЗМІ та у друкованих носіях. Зараз існують і різноманітні види праці: на підприємствах (закладах), безпосередньо вдома (тобто, дистанційно) та інші.

Наділі юрист повідомила, що зараз у питанні, яке розглядається, застосовується термін "розумне пристосування", що з'явився в українському законодавстві ще у грудні 2009 року із ратифікацією Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Згідно з Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю, розумне пристосування означає внесення, коли це потрібно в конкретному випадку, необхідних і підхожих модифікацій і коректив, що не становлять непропорційного чи невиправданого тягаря, для забезпечення доступу особам з інвалідністю всіх прав людини й основоположних свобод. А оскільки розумне пристосування є одним зі способів забезпечення фактичної рівності, то відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю відмова в розумному пристосуванні є однією з форм дискримінації за ознакою інвалідності, що недопустимо.

Тому під час працевлаштування на конкретну посаду необхідно визначати конкретні обмеження людини та обов’язково їх враховувати.

Для категорії працівників, які мають спинальну травму, існують особисті правила: фактори, які протипоказані (низькі температури, протяги та перепади температур, робота з токсичними речовинами), можливість фіксації крісла колісного на робочому місці, доступність будівлі та її приміщень відповідно до існуючих ДБН, наявність спеціалізованого туалету. Крім того, вона підкреслила, що обмеження для конкретної людини з інвалідністю може бути зафіксовано в її індивідуальній програмі реабілітації, складеній у МСЕК. І це повинно бути враховано роботодавцем. Якщо роботодавець має сумніви, чи може людина працювати на певному робочому місці, то він може спрямувати особу до МСЕК для відповідного висновку.

Як висновок, Луц О.В. підкреслила, що взагалі, працевлаштування особи з інвалідністю повинно відбуваєтися з урахуванням:
 індивідуальних схильностей і здібностей людини;
 рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (МСЕК);
 рекомендацій спеціалістів служби зайнятості;
 можливості роботодавця адаптувати у разі потреби робоче місце для працівника із інвалідністю. І тоді, більшість осіб з інвалідністю будуть здатні виконувати роботу на такому самому рівні, як і інші працівники. Вони будуть чудовим активом для своїх роботодавців, якщо виконуватимуть виробничі функції, що відповідають їхнім навичкам, здібностям, інтересам та можливостям.

Начальник відділу працевлаштування Одеського центру зайнятості І.О. Юшкова розповіла про свою роботу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Вона повідомила, що центри зайнятості є в кожному регіоні і особа має право вибрати для звернення будь-який з них. Так у 2018 році в Одеському центрі зайнятості на обліку знаходилось 1200 осіб з інвалідністю, з яких 400 були працевлаштовані. П’ять осіб отримали одноразову допомогу для заняття підприємницькою діяльністю. Зараз значна кількість осіб з інвалідністю бажають працювати онлайн (на дому). На теперішній час є 400 вакансій для працевлаштування саме осіб з інвалідністю.

Директор Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси І.В. Єзерська помітила, що багато учасників заходу – це люди на інвалідних візках, які мають I групу інвалідності. Взагалі це непрацююча група, але при створенні спеціально створених умов такі особи можуть працювати нарівні з іншими працівниками. Вона підкреслила, що у цьому районі є великий роботодавець ПАТ «Північтранс», де особи з інвалідністю можуть працювати дистанційно диспетчерами. Ще дуже цікава тема щодо перенавчання особи для здобуття іншої професії. Це можливо зробите не лише за рахунок центру зайнятості, а й за рахунок роботодавця. Але вона підкреслила, що людина сама повинна сприяти вирішенню існуючої проблеми. Необхідно у розділі 5 ІПР вказувати, саме які умови необхідні людині та які протипоказані.

Голова Асоціації І.М. Марусевич підкреслив, що в процесі працевлаштування важливий так званий супровід особи від центру зайнятості до роботодавця. Саме в таких умовах можливо створити необхідні умови конкретно для кожної особи індивідуально. Працююча людина після отримання травми хребта хоче повернутися на попереднє місце роботи. Це можливо лише при створенні спеціальних умов.

Прес-служба ВГОАІСУ

Перекладач

Ukrainian Bulgarian Czech English French German Italian Polish Russian

Календар

<< < Сентябрь 2019 > >>
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
            1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30            

Інформація